Сідак Тетяна Іванівна
Вихователь: Сідак Тетяна Іванівна Освіта: вища, педагогічна Кваліфікаційна категорія: "спеціаліст" Педстаж: 8 років
Відкрите заняття з малювання +розвиток мовлення і культура мовного спілкування Інтегроване заняття (для дітей раннього віку) Вихователь звертає увагу малят на ілюстрацію із зображенням дощу і читає їм віршовані рядки. Іди,іди дощику зварю тобі борщику У половяному горщику Іди,іди дощику А тепер давайте зробимо пальчикову гімнастику Вихователь:Який настрій створює нам пісенька осіннього дощу? (Невеселий, сумний.) стає все надворі, коли іде дощ? (Мокрим.) Що одягають люди, щоб ся від дощу? (Плащі.) Правильно. Діти услід за дорослим промовляють слова чистомовок Щі-щі-щі — знов осінні ллють дощі. Щі-іці-щі — мокрі трави і кущі. Щу-щу-щу — щось нема кінця дощу. Щем-щем-щем — двір залитий наш дощем. , Ща-ща-ща — не виходьте без плаща. Рухлива гра «Дощик» Вихователь розкладає на підлозі розкриті парасольки і пояснює малятам правила гри: він вмикатиме аудіозапис будь-якої веселої мелодії, а діти будуть довільно танцювати під неї. Потім її раптово змінює запис народної пісеньки «Іди, іди, дощику». Діти, почувши її, якомога швидше стають під парасольки, ховаючись від уявного дощу. Підсумок заняття Після закінчення роботи педагог організовує виставку малюнків.Вихователь:Діти подивіться як задоволена наша лялька Маша,їй дуже цікаво на занятті,а вам?Чого нового ви дізналися?Прощання з лялькою Машою.
Методичний посібник Розвиток дрібної моторики у дітей раннього віку Підготувала: вихователь Сідак Тетяна Іванівна Вступ Із самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Така робота повинна проводитися регулярно, тільки тоді можна досягти хороших результатів від спеціальних вправ. Ігри за участю пальців і рук сприяють гармонійному розвитку тіла й розуму, підтримують у належному стані мозок. Регулярні вправи на розвиток моторики , пальчикова гімнастика поліпшують розвиток пізнавальних процесів, діяльність серцево-судинної і травної систем, розумові здібності дитини, зменшують емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. Враховуючи оздоровчий вплив на організм стану дрібної моторики кожного пальця, потрібно вчити ще з раннього віку координовано ними маніпулювати. Варто звертати увагу на опанування простими, але водночас життєво важливими вміннями – тримати чашку, ложку, олівці, вмиватися. Тренування пальців рук дітей покращує не лише рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовленнєвих навичок. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Рухи пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тому так важливо, працюючи з дітьми (особливо з тими, у яких є порушення мови), приділяти увагу розвитку функції дрібних м’язів.Рівень розвитку дрібної моторики – один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги, зокрема дрібної моторики призводить до ряду проблем і виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго до вступу в школу. Психологи, педагоги та батьки, які надають увагу вправам, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують до оволодіння навичками письма. Проблему розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку розглядали В.Бехтерєв, Д. Селлі. Зв’язок моторики, пізнавальної діяльності і мовлення висвітлювали у своїх роботах Л. Виготський, М. Бернштейн, Б. Ананьєв, А.Валлон, Дж. Брунер. Дослідженнями зв’язку розвитку руки і мозку займалися вчені-фізіологи (І.Павлов, В.Сєченов, М.Кольцова); педагоги (В.Сухомлинський, Ю. Соколова, М. Новіков та ін. Проведені дослідження (О. Брушлінский, В. Кудрявцев, О. Леонтьєв, М. Поддьяков) свідчать, що в процесі занять з розвитку дрібної моторики у дитини удосконалюються вміння та навички роботи з різними матеріалами та інструментами; виробляється охайність, самостійність, оригінальність у вирішенні задач, уміння вільно орієнтуватися в навколишньому світі. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки їх рухові можливості, а й сприяє розвитку психічних процесів. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів тощо. Дослідження В. Бехтерева довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напруження не лише із самих рук, а й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а отже здатні розвивати мовлення дитини. За визначенням Т. Ткаченко, дрібна моторика – це сукупність скоординованих дій нервової, м’язової, кісткової і нервової систем людини, в поєднанні із зоровою системою для виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук. 1.Що таке дрібна моторика і для чого вона потрібна Під виразом «дрібна моторика» розуміється рухливість і вправність дрібних м’язів на кистях рук, чинена під зоровим контролем людини. Чим краще розвинена ця моторика, тим краще буде у малюка пам’ять, логіка, мова і мислення. Справа в тому, що в корі головного мозку зони, що відповідають за рух пальців рук і розвиток мовленнєвого апарату, розташовані дуже близько. Стимулюючи дрібну моторику, в корі головного мозку активізуються і ті процеси, які пов’язані з розвитком інтелектуальних і мовленнєвих здібностей. Отже, дрібна моторика – це здатність дітей виконувати точні і дрібні рухи не тільки кистями, але і пальцями рук , завдяки скоординованим діям таких систем організму. Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати величезну кількість різноманітних процесів: від елементарних жестів в ранньому дитинстві (скажімо, захоплення іграшки) до більш складних рухів в старшому віці (зокрема письмо та малювання). Виходячи з цього, питання: чи потрібно займатися розвитком дрібної моторики у дітей або ні, відпадає саме собою. Тим більше що вона безпосередньо пов’язана з розвитком всіх пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, мислення й мови. Так, наприклад, якщо батьки бажають, щоб їхнє дитя швидше навчилося говорити, необхідно займатися не тільки тренуванням його апарату артикуляції, але і розвитком його дрібної моторики, використовуючи спеціальні вправи та іграшки. Втім, як уже зазначалося, щоденні заняття на формування скоординованих і точних рухів пальців і рук сприяють не тільки становленню мови у дітей. Вони є прекрасним фундаментом для тренування уяви, спостережливості і навіть координації. Коли малюк ще зовсім маленький, мама бере його долоні і обережно розминає його пальчики по кілька хвилин на день. Поступово додаються масажні рух, не складні пальчикові вправи, ігри та інше. Коли малюк трохи підросте, йому слід давати чіпати на дотик різні поверхні, що відрізняються по своїй текстурі. Можна грати з ним в пісочниці, пропонувати в якості гри пришиті до тканини ґудзики(наприклад, на розвиваючому килимку). Деякі мами лякають, що давати дитині іграшки з дрібними предметами небезпечно, але ці побоювання марні: по-перше, грати малюк буде під контролем дорослих, а по-друге, користь від подібних захоплень буде величезною. 2.Засоби розвитку дрібної моторики дітей раннього віку Існує безліч різних способів, які можна використовувати для розвитку дрібної моторики пальців рук дошкільнят. Розглянемо кожен із цих способів детальніше:1.Пальчикові ігри – один з найбільш популярних і доступних способів розвитку дрібної моторики у дітей. Для занять не потрібно ніякої особливої підготовки (дидактичного матеріалу, умов для гри тощо). Займатися можна де завгодно і коли завгодно: у поліклініці в черзі до лікаря, по дорозі в дитячий сад або на гуртки та секції, на прогулянці, в транспорті і так далі. Причому будь-які дії пальчиками цікавіше підкріплювати яким-небудь цікавим віршом, піснею чи казкою. Вибираючи пальчикові ігри для дошкільнят, важливо стежити потім, щоб під час занять пальці встигали розслаблятися і відпочивати, тому вправи повинні чергувати в собі елементи напруження та розслаблення. Саме такі рухи будуть сприяти роботі м’язів і давати необхідний результат. Якщо якась гра не подобається дитині, то навряд чи ви зможете утримувати увагу малюка на ній довгий час. Тому стежте і за тим, які переваги у вашого чада, вибираючи для нього пальчикові ігри для розвитку дрібної моторики. 2.Ігри-шнурівки. Напевно, багато батьків пам’ятають подібні іграшки ще з раннього віку своїх дітей. Такі іграшки представляють собою безліч деталей з отворами під шнурок. Дитина може нанизувати їх на шнурок, просувати його в отвори, що дозволяє не тільки розвивати дрібні м’язи пальців рук за рахунок подібних нанизувань, але і за рахунок роботи з різними поверхнями, матеріалами і фактурами. Крім того, чим старше стає дитина, тим складніше повинна бути шнурівка на таких іграшках, інакше очікувані результати не виправдають себе. Шнурівки, як і багато інші іграшки, швидко набридають дитині, тому однією-двома іграшками навряд чи можна обійтися. 3.Конструктор. Завдяки роботі дошкільнят з конструкторами різних видів можна розвивати моторику, просторове мислення, логіку, поняття кольорів і відтінків. На сьогоднішній день конструктор, мабуть, кращий спосіб активного розвитку дошкільника і підготовці його до подальшого навчання. Однак, це не означає, що якщо батьки купили дитині-небудь з видів конструкторів , що тепер з розвитком їх чада буде все в порядку. Малюка потрібно зацікавити, показати, як працювати з тим чи іншим видом іграшок, а також вибрати конструктор в залежності від віку дитини. Для дітей 3 років усі деталі конструктора повинні бути великими і легко збиратися в зачеплення. З дрібними деталями у малюків виникнуть проблеми: вони можуть їх розгубити, не зуміти поєднати їх з-за малого розміру, інтерес до такого розваги швидко пропаде. Чим старше стає дитина, тим дрібніше повинні ставати деталі в обраному для неї конструкторі. Дрібні складові конструкторських наборів не тільки позитивно впливають на розвиток моторики рук, але і сприяють тому, щоб дитина ставав більш зібраним, зосередженим і уважним до дрібниць. Збираючи вежі, будинки та інші споруди і конструкції, дитина вчиться дизайнерським навичкам, виробляє почуття стилю, працює не тільки з деталями, але і з кольором. .Отже, ми з’ясували, що дрібна моторика – не порожній звук і, щоб дитина була розвинутою у майбутньому, їй слід приділяти серйозне значення. Масаж долоньок новонародженому, «забавлянки», ігри в ладусі – все це сприяє розвитку моторики у новонароджених. А вже з віком разом з дитиною батьки освоюють і інші способи. Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток — у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку. Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від народження і з великим інтересом займаються з дітьми. Але щоб заняття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов’язково відповідати віку малюка. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки — светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення. Засоби розвитку дрібної моторики: 1. Масаж – м’які масажні і рухи і розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішньої сторони кисті, а також передпліччя. Доцільно проводити спочатку на одній руці, потім на іншій: – погладжування від кінчиків пальців до середини руки із зовнішньої і тильної сторін; – розминання пальців: інтенсивні кругові рухи навколо кожного пальця; – інтенсивні рухи великого пальця вперед-назад, вгору-вниз, по колу; – згинання-розгинання всіх пальців одночасно; – згинання-розгинання руки в кистьовому суглобі; – інтенсивне розтирання кожного пальця. 2. Образотворча діяльність – улюблений вид діяльності у дітей раннього віку. Кожна дитина любить і по-своєму вміє малювати. Дітей раннього віку слід вчити малювати широким пензлем товщиною в палець, восковими олівцями, кольоровою крейдою. Користуючись цими олівцями, діти швидко навчяться правильно утримувати їх у пальцях, що важливо для розвитку дрібної моторики рук. 3. Ліплення з різних матеріалів (солоне тісто, пластилін, глина, звичайне тісто). Доцільно дітей вчити сплющувати долонькою або кулачком шматочок тіста (масу для моделювання), відщипувати маленький шматочок від великого шматка. Необхідно заохочувати дитину перекладати зліплену невелику кульку з руки в руку, складати шматочки біля тарілки, натискати пальчиками на зліплені кульки – млинці, ґудзики (дірочки можна зробити олівцем), надавлювати на ковбаску з одного боку (ложечка), розминати невеликі шматочки, запускати руки у приготовлене тісто для пиріжків. Для дитини раннього віку це не лише заняття, що розвиває тактильну чутливість, фантазію, а й ефективно тренує пальці. Окрім очевидного творчого самовираження у дитини розвивається гнучкість, рухливість пальців і покращується мовлення. 4. Ігри з крупами. Пропонувати дитині перебирати в різні ємності перемішаний горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи; пересипати і перемішувати крупи, розтирати в руках. Ігри з крупами дуже корисні і цікаві, тому підійде все, що є в будинку: гречка, просо, квасоля, насіння, горох і навіть звичайна сіль. 5. Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками. Покращують дрібну моторику, розвивають кмітливість і творчі здібності. 6. Пальчикова гімнастика і «пальчикові ігри». Пальчикова гімнастика потребує участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо. На початку та в кінці гімнастики необхідно виконувати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути прогладжування від кінців пальців до долоні, легке махання руками. «Пальчикові ігри» – це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків, серед яких відомі ігри «Сорока-ворона», «Ладусі», «Коза рогата» та багато інших. Ігри і гімнастика для пальчиків допомагають у загальному всебічному розвитку малюка. Пальчикові ляльки можуть бути як дерев’яними, так і м’якими тканинними. Завдяки такому театральному реквізиту, можна не тільки влаштувати ляльковий спектакль у домашніх умовах, але й потренувати маленькі пальчики. 7. Шнурування також сприяє розвитку дрібної моторики. Потрібно взяти шматок картону, вирізати з нього якийсь знайомий дитині об’єкт (яблуко, їжака тощо) і зробити по контуру дірки за допомогою дирокола. У ці дірки дитина просовувати шнурки. Також можна прошнурувати один об’єкт до іншого (ялинку та іграшки тощо). 8. Ігри з ґудзиками і намистинами – нанизування на нитку, застібання ґудзиків на петлі, перебирання пальцями намистинок або ґудзиків. Можна нашити на одну тканину ґудзики різних розмірів, а на іншу – різні петлі. Дитина тренуватиме пальчики, одночасно розвиваючи кмітливість і засвоюючи поняття «великий-маленький». 9. Пазли – яскраві картинки, які сприяють розвитку уваги, кмітливості, координації роботи очей і рук, дрібної моторики. 10. Катання долонькою олівців, кульок по столу або іншій поверхні. Таке заняття – додатковий масаж долоньок і покращення координації рухів кисті. Їх можна супроводжувати казками, що складаються у процесі виконання дій. Також для розвитку дрібної моторики доцільно пропонувати малюкам виконати наступні завдання: – плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі; – нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто; – стискати та розтискати кулачки; – розминати пальцями пластилін, глину; – катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, кульки; – робити м’які кулачки, які можна легко розжати . Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою; – барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу; – махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею; – застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки; – показувати окремо тільки по одному пальчику; – нанизувати великі ґудзики на нитку; – зав’язувати вузлики на мотузці; – закручувати шурупи, гайки; – складати мотрійку; малювати у повітрі; – різати ножицями; – обводити контури предметних зображень; – вирізати кольорові смужки, фігурки по контуру; – намотувати нитки на котушку, клубок та інші. Важливим засобом розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку є пальчикові ігри. Ці ігри дуже емоційні, а тому можна проводити в різних ситуаціях (повертаючись із дошкільного навчального закладу, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома). Вони дуже подобаються дітям і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. «Пальчикові ігри» ніби відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення. Розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку сприяють також незвичні ігри: «Басейн для пальчиків», «Гречані гравюри», «Юний макаронник», «Макаронні аплікації», «Намиста для улюбленої бабусі», «Веселі ґудзички», «Кумедна змійка», «Ґудзички- застібки» «Паперова пластика», «Корисні прищіпки» тощо. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнутий вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій. Основні висновки. Отже, пізнання навколишніх предметів дітьми раннього віку пов’язано з розвитком дій рук, тому зазначені вище засоби, на нашу думку, сприятимуть розвитку їх дрібної моторики. Недосконалість (дрібної) ручної моторики, недостатня координація кистей і пальців рук виявляються у відсутності або поганій сформованості навичок самообслуговування (коли діти вдягають і знімають одяг, застібають і розстібають ґудзики, гачки, застібки, зашнуровують і розшнуровують взуття, зав’язують і розв’язують стрічки, шнурки, користуються столовими приладами), а пізніше – моторно-графічних навичок. Недостатність лицьової й артикуляційної моторики проявляється в невиразності мімічних рухів, у нечіткій або неправильній звуковимові, у загальній невиразності мовлення. Процес розвитку дрібної моторики відбувається природним шляхом на основі розвитку загальної моторики людини, який починається з хапання предмета долонькою цілком, потім удосконалюється в процесі перекладання предмета з руки в руку, а вже до двох років дитина може не тільки правильно тримати ложку і пензлик, а й малювати. Процес удосконалення моторних навичок активно відбувається в дошкільному та ранньому шкільному віці. Дитина все частіше виконує більш складні операції, що вимагає узгодження дій обох рук. Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності дитини до шкільного навчання. Розвиток дитячої руки знаходиться в тісному зв’язку з розвитком мови і мислення. Зазвичай, дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, у неї достатньо розвинені пам’ять, увага, мова. Починати роботу з розвитку дрібної моторики потрібно з раннього віку. Вже в цьому віці можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, пов’язані з корою головного мозку. У ранньому і молодшому дошкільному віці потрібно виконувати прості вправи, які супроводжувати віршованими текстами, не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання і розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків тощо. Розвиток дрібної моторики у дітей: які іграшки використовувати? Чудово стимулює розвиток дрібної моторики у дитини створення разом з ним всіляких виробів, малювання «пальчиковими» фарбами, ліплення, конструювання, ігри з мозаїкою і крупами. Головний принцип, якого мають притримуватися дорослі – допомагати, але не заважати. 3. Методика розвитку у малят дрібної моторики У ранньому віці дитина отримує багато різноманітних вражень з навколишнього світу. Вона розрізняє кольори, форми, величини. Але далеко не всі ці властивості й далеко не завжди привертають увагу малюка, мають для нього якесь життєве значення і є тими ознаками предметів, які він враховує в своїх діях. Тож дуже важливо вчасно збагатити дітей зоровими, слуховими, дотиковими враженнями, чому насамперед сприяє належно обладнане навколишнє предметне середовище. Однак досить часто групові приміщення для дітей раннього віку бувають перенасичені великою кількістю матеріалу. Вихователі ж ніяк не наважуються розстатися з накопиченим матеріалом, старими іграшками (адже це так нелегко давалося). Забуваючи часом головну вимогу – іграшки та обладнання мають створювати оптимально насичене (без надмірної кількості та без дефіциту) цілісне, багатофункціональне середовище, де традиційні матеріали й матеріали нового покоління підібрано збалансовано, з урахуванням педагогічної цінності, вікових особливостей розвитку дітей (від одного до трьох років). Зазначу: в просторі групового приміщення досить мати 3-4 таких цілісних комплекси. Інші ігрові матеріали розміщені на низьких стелажах, у пересувних ящиках на коліщатках. Вони доступні, перебувають у полі зору дітей, мають постійне місце, що дуже важливо. Адже малята погано реагують на просторову зміну обстановки й віддають перевагу стабільності. Однак час від часу ігровий матеріал (ляльки, посуд, машини тощо) змінюється, що підвищує інтерес до нього, сприяє кращому застосуванню. Так, якщо вихователь помітив, що малята менш охоче грають з пірамідками, будівельним матеріалом, їх на якийсь час прибирають. В ігрових куточках створюються так звані ігрові ситуації – підказки: ляльки сидять за столом, на якому розставлений посуд, немовля лежить у ліжечку тощо. Це спрямовує увагу малюків на ту чи іншу діяльність. Початок другого року життя – період наочних узагальнень, коли діти об’єднують предмети не стільки за істотними ознаками, скільки за ознаками, що впадають в око за зовнішньою схожістю: кольором, величиною. Здатність узагальнювати предмети, орієнтуючись на їх суттєві ознаки, у малят з’являється згодом, з набуттям досвіду. Діти раннього віку перебувають під владою зовнішньої ситуації, їхні дії залежать від того, які предмети їх оточують. Тому матеріали в групі здебільшого представлені об’єктами для дослідження в реальній дії. Вони яскраві, привабливі, цікаві для малят. Ці об’єкти зі спеціально виділеними, ніби підкресленими фізичними властивостями (кольором, формою, величиною) допомагають дітям ознайомлюватися із зовнішніми властивостями речей та освоювати дії з ними (пірамідки, стрижні для нанизування кілець, шнурівки, застібки, котушки тощо). Малятам подобається грати великими котушками, до яких прив’язані мотузки ( завдовжки 70 см). Дитина однією рукою тримає котушку, а другою намотує чи розмотує мотузку ( від себе або до себе). Вихователь може сконструювати кілька пірамідок-ляльок. Діти обстежують їх за допомогою зорового і тактильного аналізаторів. Кільця пірамідок різних розмірів зроблено з поролону й обплетені нитками (вовняними, бавовняними, шовковими) різних кольорів. Граючи з пірамідкою, наслідуючи дії вихователя (знайти потрібне кільце), малята спочатку не зважають на колір. І це не тому, що вони погано розрізняють властивості (що має місце вже в перші місяці життя), а через нерозуміння їхнього значення, відсутність постійного орієнтування на них. Вихователь називає всі кольори, спрямовуючи дії дитини (знайди таке саме червоне кільце, як у мене, давай знайдемо зелене кільце тощо), але не ставить за мету, щоб дитина їх обов’язково запам’ятовувала. Повноцінне засвоєння назв кольорів відбувається тільки у зв’язку з оволодінням сенсорними еталонами. Для малят 2-3-го року життя досить запам’ятати назву самої властивості – «колір», а також, можливо, назви одного-двох кольорів. Виконуючи дії, діти навчаються порівнювати, розрізняти величину кінець пірамідки, розуміти й позначати словами: велике, маленьке, найменше, найбільше кільце, добирати кільця у порядку зменшення. Особливість уявлень про співвідношення предметів за величиною полягає у визначенні на око тонких кількісних розходжень між порівнюваними предметами. Таке визначення розходжень має назву окомір. Щоб удосконалювати окомір малят, їх навчають розв’язувати щоразу складніші завдання. Спочатку вибір на око більшого (меншого) кільця з двох, потім – вибір кільця за зразком (коли з двох кінець треба вибрати на око те, що дорівнює за величиною третьому). Тут сенсорне виховання тісно переплітається з розвитком мислення малят. Обстежуючи пальчиками кільця пірамідки, діти ознайомлюються з їхньою фактурою, можуть відчути, що є кільця; які на дотик (з вовняних ниток). Є цупкі (з бавовняних ниток). Є кільця ніжні, такі, що ковзають у руках (із шовкових ниток). Малятам від 2 до 2,5 року можна давати пірамідки з 6-8 кінець, від 2,5 до 3 років – із 8-10 (12) кінець. Нанизуючи кільця на пірамідку, діти засвоюють прямі та зворотні дії. Не біда, якщо в малюка спочатку не виходить пірамідка, і він просто маніпулює з кільцями, які йому до вподоби. Прийде час, коли в неї щось вийде. Малюк зафіксує цей момент у своїй свідомості, а потім охоче повторить цю дію ще й ще. Адже цілеспрямована діяльність дітей цього віку формується на основі маніпуляцій з різними предметами через спроби та помилки. Проводячи ігри з пірамідками, вихователі використовують такі прийоми: показ зразка з називанням дій та форм ігрового матеріалу; спрямування дій руки дитини рукою дорослого при одночасному називанні; поступове ускладнення словесної регуляції дій малят (без показу) у вигляді підказки (по ходу), навідного запитання, повної словесної інструкції; використання методу раптової появи та зникнення предмету, що викликає орієнтовну реакцію дитини. Хотілося б звернути увагу ще на кілька дидактичних посібників, наприклад кишені: Кишені призначені для засвоєння дітьми порядку виконання дій: з’єднати дві частини кишені за допомогою шнурівки; застебнути ґудзик, кнопку на кишені; покласти в кишеню таку саму геометричну фігуру, що зображена на ній: трикутник, прямокутник, квадрат, круг, овал (вив’язані фігури об’ємні, з різними наповнювачами. Дитина має можливість витягнути з кишеньки предмет або покласти його в кишеньку, перекласти з місця на місце. Дії з таким дидактичним матеріалом сприяють розв’язанню різноманітних практичних завдань, з якими дитина постійно стикається в побуті (застібнути одяг, зашнурувати взуття), сенсорному розвитку, координації дій руки й ока, розвитку дрібної моторики. У групі також мають бути прості матеріали, що належать до типу образно- символічних. Вони дають змогу розширити коло уявлень дітей про навколишній світ, сприяють розвитку їхнього мовлення. Це набори картинок із зображеннями тварин, рослин і плодів, розрізні (складні) кубики й картинки (з двох-чотирьох елементів), парні картинки для порівняння. Організовуючи роботу з дітьми, педагоги спираються на сучасні дослідження дрібної моторики руки. Вона є одним з елементів рухової сфери, безпосередньо пов’язаної з оволодінням предметними діями, розвитком продуктивних видів діяльності й, що не менш важливо, з мовленням дитини та письмом.. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали, що в головному мозку, проекція кисті руки займає близько третини всієї площі рухової проекції, вона дуже близько розташована до мовленнєвої моторної зони. Тож, проводячи з маленькими дітьми протягом дня, у різний час (у цілому 20 хвилин), тренування пальців в іграх: нанизування ґудзиків на дріт, різні вправи із застібками, шнурівками, складання пірамід, мотрійок тощо, ми значною мірою сприяємо розвитку мовлення малят. Рівень розвитку мовлення прямо залежить від розвитку тонких рухів пальців рук. Якщо розвиток рухів пальців відповідає вікові то і розвиток мовлення теж у межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає – відстає й розвиток мовлення, хоча загальна моторика при цьому може бути в межах норми й навіть вище. Таким чином, не почувши від дитини жодного слова, можна визначити, як у неї розвинене мовлення, за рухами її пальців. Батьки, наприклад, намагаються для зручності купувати взуття, куртки на липучках, щоб дитина не «мучилася», застібаючи кнопки й ґудзики. При цьому дорослі забувають, що саме ці, постійно повторювані протягом років дії розвивають та зміцнюють дрібні м’язи руки, що так потрібно першокласникові при письмі. Отже, вихователям груп раннього віку необхідно створювати умови, які сприяли б розвитку дрібної моторики дітей і вести педагогічну роботу серед батьків про важливість цього розвитку.
4.Вплив дрібної моторики рук на розвиток мови у дітей Усі рухи організму і мовленнєва моторика мають єдині механізми, тому розвиток дрібної моторики рук позитивно впливає на розвиток мовлення дитини. В фольклорі існує безліч забавок, в яких поєднуються мовлення та рух рук. Навіть нормально розвиваючий дитині не завадить масаж рук в до мовленнєвому періоді. Річ у тім, що на пальцях і долонях є «активні точки», масаж яких поліпшує самопочуття, покращує роботу мозку. Систематичні заняття сприяють підтримці доброго тонусу. А пальчикові ігри в супроводі віршів не тільки розвивають дрібну моторику і мовлення, але і вміння слухати. Дитина навчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення. Відомий педагог В. О. Сухомлинський говорив: «Витоки здібностей і обдарування дітей — на кінчиках їхніх пальців. Від них йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина». З Василем Олександровичем важко не погодитися — рухові і мовні центри в мозку знаходяться поруч, і значить, чим краще розвинена дрібна моторика, тим успішніше буде розвиватися і мова, та й не тільки вона. У житті людини існує недовгий, але воістину унікальний період життя, коли дитячий мозок запрограмований на інтенсивне формування і навчання. Цей період життя дитини не випадково називають «ніжний вік». Тому, починаючи з самого раннього віку, розвиток загальної і дрібної моторики дитини необхідно приділяти особливу увагу. Вчені довели, що рухові імпульси пальців рук впливають на формування «мовних» зон і позитивно діють на кору головного мозку дитини. Різноманітні дії руками, пальчикові ігри стимулюють процес мовного і розумового розвитку дитини. На руці знаходяться біологічно активні точки нашого організму. В даний час на ринку представлені різноманітні книги, посібники та іграшки, що сприяють розвитку дрібної моторики. Виявляється, у більшості сучасних дітей, особливо міських, відзначається як загальне моторне відставання, так і слабкий розвиток моторики рук. Ще кілька років тому дорослим і дітям в тому числі, більшу частину домашніх справ доводилося виконувати раками перебирати крупу, прати і віджимати білизну, в’язати, вишивати, штопати, підмітати і мити підлогу, чистити і вибивати килими, готувати їжу, а зараз ці операції за людини виконують машини — кухонні комбайни, пральні машини. Дуже добре, коли вдома багато різноманітних іграшок, в які дітям цікаво разом грати. Але дуже мало хто замислюється, що величезний потенціал розвитку дитячої моторики, відчуття дотику дає малюкам саме життя. Можна розвивати гнучкість пальчиків і тактильну чутливість дітей, організовуючи розвиваючі ігри малюків за допомогою звичайних предметів домашнього вжитку. Найголовніше — для того, щоб грати з дитиною, не потрібно нічого спеціально купувати. У нас є все під рукою: ґудзики, баночки, тюбики, кришки, крупа, ганчірочки, папір. При виконанні багатьох вправ всі діти спочатку зазнають труднощів. Але коли їх проводиш регулярно і використовуються різноманітні прийоми, то це стає потужним засобом підвищення працездатності кори головного мозку, що стимулює розвиток мислення дитини. Систематична робота по тренуванню тонких рухів пальців поряд із стимулюючим впливом на розвиток мови є потужним засобом підвищення працездатності кори головного мозку. У дітей поліпшується увагу, пам’ять, мова слух, зір, оптико-просторове сприйняття (координація, спостережливість, зорова і рухова пам’ять). Дрібна моторика рук тісно взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості як мислення, просторове сприйняття, уяву, спостережливість. Важливим компонентом у розвитку дрібної моторики рук є використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати, писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій. Завдань і вправ, спрямованих на розвиток дрібної моторики дуже багато, при бажанні, особливо, якщо підключити фантазію і уяву, придумати їх можна безліч. І головне тут — враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Таким чином, якщо будуть розвиватися пальці рук, то будуть розвиватися мова і мислення дитини. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й забезпечує розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язане з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін. З раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад «Сорока»), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків тощо. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок з порушеної проблематики вважаємо обґрунтування педагогічних умов розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку.
5. Розвиток дрібної моторики у дітей раннього віку за допомогою використання нетрадиційних технік малювання Включення в роботу з дітьми нетрадиційних технік малювання дозволяє розвивати сенсорну сферу не тільки за рахунок вивчення властивостей зображуваних предметів, виконання відповідних дій, але і за рахунок роботи з різними зображальними матеріалами. Крім того, здійснюється стимуляція пізнавального інтересу дитини (використання предметів, які оточують малюка кожен день у новому ракурсі - можна малювати власної долонькою, пальчиками, використовувати замість пензлика колосок або листок берези). За рахунок використання різних образотворчих матеріалів, нових технічних прийомів, що вимагають точності рухів, але не обмежують пальці дитини фіксованим положенням (як при правильному триманні пензля чи олівця), створюються умови для подолання загальної моторної незручності, розвитку дрібної моторики, що дуже важливо для дітей. Пальчикові фарби. Малювання – це один з ефективних способів розвитку дрібної моторики і не тільки з допомогою пальчикових фарб. Вони не тільки сприяють розвитку дрібної моторики рук, але і допомагають освоїти кольору з дошкільниками. «Мінусом» пальчикових фарб є те, що діти дуже сильно брудняться самі і бруднять все навколо. Досвідчені батьки рекомендують обов’язково готувати «плацдарм» для творчості і застеляти місце для малювання клейонкою. Щоб фарба не зіпсувала весь інтер’єр квартири, не дозволяйте дитині малювати, де йому заманеться: для творчих поривів повинно бути конкретне місце. І творити краще в домашньому одязі, яку можна буде легко привести в порядок, випрати і почистити.
Висновок Таким чином розвивати дрібну моторику рук можна не тільки в спеціально організованих умовах і на заняттях, з конкретними розвиваючими посібниками, а й у побуті. Продуктивність заняття зросте, якщо батько не обмежиться завданням і піде в іншу кімнату, а разом з дитиною візьметься за вирішення спільної задачі. Ручки дитини як би готують ґрунт для розвитку мови. Мовні центри головного мозку інтенсивно стимулюються руховою активністю дитини. У період дошкільного дитинства важливе значення для психічного розвитку набуває становлення мови. Образна, багата синонімами, доповненнями і описами мова у дітей дошкільного віку — явище рідкісне. На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою більшість батьків дізнаються перед школою. Це обертається фіксованою навантаженням на дитину: крім засвоєння нової інформації, доводиться ще вчитися утримувати в неслухняних пальцях олівець. Варто пам’ятати, коли робота здійснюється разом і в ігровій формі, то будь-які вершини даються швидше і простіше. Так само не зайвим буде нагадати: чим раніше буде розпочато роботу з розвитку дрібної моторики, тим раніше вона почне приносити свої плоди, тим простіше дитині буде рости, розвиватися і опановувати нові вміння.
Література: 1.Пальчикова гімнастика. Вправи на розвиток дрібної моторики-Є.Чернова,2016р 2.Розвиток дрібної моторики- Т.О.Ткаченко- Київ,2017 3.Ручки тренуємо-гарно розмовляємо. Розвиток дрібної моторики.-В.Роглинів-Київ,2019р. 4.Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах. Методичні рекомендації МОН України // Дошкільне виховання, 2008, № 9. – С. 18 –23. 5. Полякова М.Н. Особенности организации развивающей среды в возрастных группах детского сада // Дошкольная педагогика.- 2001.- № 1. С. 12 –16. 6.Школьник С. Веселі пальчики // Дошкільне виховання, 2009, № 1. – С. 22 –23 Вивчення статей в журналах: 7. «Вихователь ЗДО», 8. «Дошкільне виховання», 9.«Дитина в дитячому садку».
|
 |
