Сторінка вчителя-логопеда

Гаркавенко Людмила Анатоліївна

Кваліфікаційна категорія: "спеціаліст першої категорії"

Освіта: вища, педагогічна

Стаж роботи: 13 років. 

Шкряб Оксана Вікторівна

Освіта: вища, педагогічна

Кваліфікаційна категорія: "спеціаліст"

Стаж роботи: 15 років.

"Терпіння й наполегливість,

      У дітей з патологією зору обмежені візуальні можливості контролю за мовними і немовними засобами спілкування. За результатами сучасних дослідників, мовленнєві порушення в дітей з дефектами зору зустрічаються вдвічі частіше, ніж у дітей, які нормально бачать.

    На думку Б.Ананьева, перша реальність мови — це предметна співвіднесеність слів із предметом. Чим вищий почуттєвий досвід дітей з порушеннями зору, тим багатші словниковий і значеннєвий склад їхньої мови, різноманіття співвідношення слова з понятійним змістом предметного світу.

      У роботах І. Сєченова зустрічаємо таку думку: «Участь органів чуття в роботі рук у зрячого і сліпого знаходять підтвердження значущості дрібних м'язів рук для функціонування зорового аналізатора». Тобто, щоб правильно працювати людина змушена постійно стежити очима за тим, що роблять руки. В основі гармонії ручних і очних рухів лежить подібна будова рухових механізмів.

     Долонна поверхня руки, як і сітківка ока, дає свідомості уявлення про форму предметів: рушії руки, як і рушії очного яблука, дають усвідомлення величини і положення предметів. Зрячий розпещений зором у справі пізнання навколишніх предметів, тому він не розвиває здібності руки давати йому ті ж самі показання, а сліпий до цього змушений, і в нього чутлива рука є діючим незрячим оком.

   Можна зробити висновок, що розвиток рухів рук і придбання сенсорного досвіду має компенсаторну функцію у сфері пізнавальної активності дітей з порушенням зору, розвиває їхню мову і відновлює зір.

   У силу порушення діяльності зорового аналізатора в дітей з порушенням зору спостерігається своєрідність мовленнєвого розвитку. Він не вкладається у звичайні вікові межі і виражається в особливостях мовлення.

   За результатами дослідження встановлено, що 70— 75 % дітей із зоровою патологією у віці 5 років мають мовленнєві порушення.

        Розлади мовлення дітей з порушенням зору є складними дефектами, оскільки простежуються відповідні зв'язки і взаємодії мовленнєвої і зорової недостатності. Ці порушення різноманітні, складні за ступенем вираження, структурою і стосуються мови як цілісної системи, де мовленнєві порушення не є єдиним ядром мовної аномалії. Формування мовлення таких дітей протікає у складніших умовах, ніж у зрячої дитини.

        Величезне значення у корекційній роботі надається логопедичному впливу на спеціально організованих заняттях, що проводяться диференційовано, з урахуванням стану зору дітей, їхнього мовлення, способів сприйняття й індивідуальних особливостей.

      Навчально-корекційна робота логопеда з дітьми, які мають вади зору, активізує їх зорові функції, покращує зо­рове сприймання й удосконалює мовленнєві зді­бності. Отже, цілеспрямована робота з розвитку зв'язного мовлення дітей із вадами  має вестися на більш високому рівні, спрямовуватися на розвиток мовного чуття, мовленнєвих здібностей дітей. Працюючи з дітьми з особливими потребами, потрібно повсякчас створювати умови для само­стійних мовних спостережень, для саморозвитку мовлення, здійснення контролю та самоконтролю над висловлюваннями. Цілеспрямована корекційно-відновлювальна робота сприяє відтворенню та розвитку пізнаваль­них можливостей зорового аналізатора, забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібнос­тей вихованців, формує в дітей із вадами зору компенсаторні способи сприймання та мовленнєву компетентність.

Поради батькам:

·         Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

·      Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

·      Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.