31 трав. 2016
Вихід на пенсію Надії Іванівни
Пенсія, друзі, не вирок.
Пенсія - чудовий початок!
Так сьогодні ми провели на пенсію цінного співробітника, гарну, відзивчиву людину, яка сумлінно виконувала свої обов'язки та виховувала не одне покоління добрих, чемних, розумних та вихованих дітлахів на протязі 50-ти років!
Наш колектив зібрався в актовому залі, де прочитали напутній вірш:
"Как ни грустно, все завершается,
Сквозь судьбу пролегли года,
И поэтому мы прощаемся,
Но, конечно, не навсегда.
Пусть останется в сердце песнею
Все, что грело так много лет,
Все, что сделали с вами вместе мы,
В этой жизни оставив след...
Пусть допета песня трудовая,
Сединой покрылась голова,
Жизнь идет, свой темп не убавляя,
Жизнь во всем по-прежнему права.
Мы желаем вам здоровья, света,
Отдыха, счастливого во всем,
Чтоб, теплом и радостью согретый,
Был для вас желанным мир и дом..."
А потім заспівали пісню, подарували квіти, подарунок, та міцно обіймалися!