Педагогічний патронат Наказ КЗДО КТ №83 КМР: "Про організацію педагогічного патронату в КЗДО КТ №83 КМР на 2024-2025 н.р. " Графік проведення педагогічного патронату Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №83 Криворізької міської ради
Графік проведення педагогічного патронату Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №83 Криворізької міської ради
* ПОЛОЖЕННЯ про педагогічний патронат Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №83 Криворізької міської ради ЗАТВЕРДЖЕНО наказом від 31.08.2022 №27 Схвалено педагогічною радою (протокол №1 від 31.08.2023) І. Загальні положення 1.1. Це Положення визначає основні засади здійснення педагогічного патронату у діяльності Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №83 Криворізької міської ради (далі КЗДО КТ №83 КМР). 1.2. Педагогічний патронат – це система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення пристосування сім’ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей. 1.3. Педагогічний патронат забезпечується педагогами у співпраці з іншими працівниками закладу та інших органів і служб у справах дітей. Відповідно до ст.22 Закону України "Про освіту». 1.4. Основна мета діяльності педагогів є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя вихованців, педагогічних працівників. 1.5. Суб’єктами соціально-педагогічного патронату є діти з низьким рівнем сформованості соціальної компетентності або які не відвідують заклад дошкільної освіти з інших причин (відсутність чи віддаленість дошкільних закладів, фізична неспроможність батьків водити дитину до закладу, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, воєнний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, тощо) та сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах. 1.6. Робоча документація ведеться відповідно до вимог, вказаних у наказі МОН України "Про затвердження Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах" від 30.01.1998 р. № 32, листів МОН України: "Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України" від 28.12.2006, №864; "На виконання наказу від 28.12.06р., №864" від 05.03.08р. №1/9-128; "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади від 04.10.2007 р. № 1/9-583". ІІ. Мета, завдання, функції і принципи здійснення соціально-педагогічного патронату 2.1. Метою педагогічного патронату є: надання методичної і консультативної допомоги сім’ї, включення батьків у процес виховання, навчання та реабілітації дитини; забезпечення на рівні держави кожній дитині права на доступність і безоплатність дошкільної освіти, залучення до дошкільної освіти більшої кількості дітей; надання ранньої допомоги дітям щодо формування соціальної компетентності, поступова повна або часткова інтеграція їх у суспільство. 2.2. Основними завданнями педагогічного патронату є: організація цілеспрямованої фахової педагогічної допомоги сім’ї у вирішенні її педагогічних та соціальних проблем; формування педагогічної компетенції сім’ї – набуття її членами соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя; забезпечення соціального розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування в неї моральних норм та створення умов для її успішної соціалізації; надання комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації; допомога батькам або особам що їх заміняють у створенні оптимальних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб своєчасного і всебічного розвитку тощо. 2.3. Основними функціями соціально-педагогічного патронату є: розвивальна – передбачає розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних, фізичних та вікових особливостей; організаторська – надання допомоги сім’ї у створенні сприятливих умов для забезпечення різнобічного розвитку дитини, змістовного дозвілля. Функція включає питання формування дитячого колективу, налагодження міжособистісних стосунків, залучення сім’ї до освітнього процесу, організацію консультативних пунктів, організацію діяльності мультидисциплінарної команди у питаннях захисті прав дитини; виховна – включення батьків і дітей у процес соціалізації, спрямований на досягнення успіхів у конкретних життєвих ситуаціях, вміння орієнтуватися у суспільних відносинах, здатність приймати, розуміти і поважати інших; формування психолого-педагогічної компетентності сім’ї; консультативна – надання рекомендацій батькам, опікунам з питань виховання дітей, адаптації дитини в нових умовах, вибору стилю спілкування та взаємодії з дитиною, питань звернень та оформлення відповідних документів для подання в органи і служби у справах дітей прогностична – оцінка соціального оточення дитини на предмет відповідності умовам ефективного розвитку дитини; діагностична – вивчення та оцінювання форм і методів сімейного виховання, умов перебування дитини вдома, запобіжно-профілактична – виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подоланні негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному аспектах; корекційно-реабілітаційна – здійснення соціально-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному розвитку і поведінці, схильності до залежностей і правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи; надання соціально-педагогічної допомоги дітям та сім’ям які перебувають у складних життєвих обставинах з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; 2.4. Педагогічний патронат базується на принципах: гуманізму – ставлення до дитини як до цінності, визнання її права на вільний розвиток та реалізацію своїх природних здібностей; особистісно орієнтованого підходу в роботі з дітьми та сім’ями, врахування типу сім’ї, сімейного середовища та його виховного потенціалу; активності – розвиток у дітей самостійності, творчого ставлення до різних видів діяльності, формування у них критичності, самокритичності, здатності приймати свої рішення й відповідати за їхні наслідки; природовідповідності – створення педагогом сприятливих умов для природного й поступового розвитку особистості дитини; науковості – застосуванням науково обґрунтованих форм, методів, методик у роботі соціального педагога з клієнтами соціально-педагогічного супроводу; наступності й неперервності – використання попереднього досвіду дитини на всіх етапах розвитку, його збалансованість з наступним етапом, поступове ускладнення та урізноманітнення змісту і напрямів навчально-виховного процесу; демократизації освітнього процесу – посилення уваги педагога до використання різноманітних форм співробітництва всіх учасників освітнього процесу тощо; мультисекторального підходу – поєднання зусиль працівників органів і служб у питаннях забезпечення і захисту прав дитини. ІІІ. Зміст педагогічного патронату 3.1. Педагогічний патронат є формою соціальної підтримки дитини та сім'ї. 3.2. Педагогічний патронат сімей здійснюється за місцем їхнього проживання. 3.3. Відвідування сім’ї відбувається за окремим планом, який затверджує керівник закладу, але не рідше ніж 1 раз на місяць. 3.4. З метою проведення колективних форм роботи, організації спілкування з однолітками для дітей, які потребують педагогічного патронату, можуть створюватися групи короткотривалого перебування у закладі. Наповнюваність груп становить до 10 осіб. 3.5. Діти, які виховуються в домашніх умовах, зараховуються до «групи педагогічного патронату», що закріплюється за закладами дошкільної освіти, які знаходяться територіально найближче. 3.6. Педагогічний патронат дітей і сімей, здійснюють педагоги закладу. У їх робочий час враховується час, витрачений на дорогу до місця проживання дитини, заповнення відповідних документів. 3.7. Інформація про дітей, які охоплені педагогічним патронатом, включаються обов’язково до статистичної звітності (форма 85-к) закладу. IV. Етапи здійснення педагогічного патронату 4.1. Основними етапами діяльності в рамках організації і здійснення психолого-педагогічного супроводу є: підготовчий, практичний та узагальнюючий. Підготовчий етап включає вивчення сімей, умов життя, навчання і розвитку дитини, стилю виховання дитини в сім’ї. Завдання підготовчого етапу полягає в: аналізі умов проживання дитини, визначенні потреб сім’ї, створення умов, які б сприяли ефективній комунікації батьків між собою та з дитиною, наданні батькам професійної консультації, за необхідності організації зустрічі з іншими спеціалістами. Вивчення включає основні сфери функціонування сім'ї які спрямовані на забезпечення навчання та розвитку дитини, емоційного комфорту, задоволення потреб здоров'я, соціального та фізичного функціонування, дозвілля, спілкування, інтеграції тощо. Підсумками підготовчого етапу є визначення кількості та складу сімей, формування соціального паспорту сімей які передбачено охопити педагогічним патронатом. Практичний етап включає діагностику умов проживання і виховання дитини в сім’ї, рівня сформованості соціальної компетентності дітей; організації розвивальних занять з метою формування соціальної компетентності; надання консультативної допомоги батькам та (або) опікунам. На даному етапі відбувається консультування батьків, опікунів, працівників органів і служб у справах дітей, організація мультидисциплінарних заходів із захисту і забезпечення прав дитини, створення оптимальних умов для її проживання і розвитку. Узагальнюючий етап полягає у проведенні роботи з виявлення рівня соціального розвитку, педагогічної грамотності батьків, розробки рекомендацій для батьків. Етап передбачає підготовку висновків, рекомендацій, звітів щодо організації соціально-педагогічного супроводу та оцінки його ефективності. На основних етапах діяльності передбачається робота з батьками, з дітьми, з усією сім’єю. Практичні заходи у рамках окреслених етапів взаємопов’язані і доповнюють один одного. 4.2. Педагогічний патронат здійснюється на регулярній основі протягом певного періоду. Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім'ї або дитини. 4.3. До здійснення педагогічного патронату педагог може залучати, у разі потреби, інших фахівців та використовувати потенціал громади (за згодою). 4.4. У разі виникнення конфліктних ситуацій між педагогом і сім'єю, обставин, які призводять до неможливості здійснення педагогічного патронату, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціально-педагогічного патронату проводяться психолого-педагогічні консиліуми за обов’язкової участі суб'єктів соціального супроводу.
|
 |
